1. ПИТАННЯ:
Чи можуть особи з інвалідністю працювати?
ВІДПОВІДЬ:
Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома. Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою. (стаття 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
2. ПИТАННЯ:
Чи допускається звільнення працівника з інвалідністю за ініціативою адміністрації?
ВІДПОВІДЬ:
Звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності недопускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'яперешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовженнятрудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів. (стаття 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»)
3. ПИТАННЯ:
На які пільги мають право інваліди в Україні?
ВІДПОВІДЬ:
Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інваліди мають право, зокрема, на такі пільги:
— безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також усіма видами приміського транспорту (ця пільга також поширюється на особу, яка супроводжує інваліда І групи);
— 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня (ця пільга також поширюється на особу, яка супроводжує інваліда І групи).
Інваліди І групи по зору мають право на безплатний проїзд у метро (ця пільга також поширюється на осіб, які їх супроводжують).
Згідно із законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть надавати додаткові пільги малозабезпеченим верствам населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.
4. ПИТАННЯ:
Хто вирішує соціальні питання людей з інвалідністю?
ВІДПОВІДЬ:
Державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування. Представники республіканських громадських організацій інвалідів є членами колегій центрального органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я України. Центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики спільно з іншими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів здійснює розробку й координацію довгострокових і короткострокових програм по реалізації державної політики щодо інвалідів та контролює їх виконання. Фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів. (статті 8-10 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
5. ПИТАННЯ:
Чи є в Україні служби, що надають послуги для громадян з інвалідністю?
ВІДПОВІДЬ:
Суб'єкти, що надають соціальні послуги - державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, підпорядковані центральним, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - державні та комунальні суб'єкти), юридичні особи, створені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі - недержавні суб'єкти), фізичні особи. Для отримання соціальних послуг, що надаються державними та комунальними суб'єктами, особа, яка їх потребує, має звернутися з письмовою заявою до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Для отримання соціальних послуг, що надаються недержавними суб'єктами, особа, яка їх потребує, звертається до відповідного суб'єкта, що їх надає. У разі якщо особа, яка потребує соціальних послуг, за віком або станом здоров'я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки та піклування відповідно до законодавства (статті 1, 9 Закону України «Про соціальні послуги»).
6. ПИТАННЯ:
Які види матеріального, соціально-побутового і медичного забезпечення для інвалідів передбачено законодавством?
ВІДПОВІДЬ:
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню. Види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги інвалідам визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Допомога подається за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів. (статті 36, 37 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
7. ПИТАННЯ:
Які документи необхідно надати для отримання санаторно-курортної путівки особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи?
ВІДПОВІДЬ:
Відповідно до Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 року № 800, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, забезпечуються путівками на підставі письмової заяви та довідки для отримання путівки (форма 070-о).
Зазначена довідка видається на основі даних щорічної диспансеризації лікарсько-відбірковими комісіями районних, обласних лікарень і спеціалізованих диспансерів постраждалим особам, у тому числі дітям.
Для отримання путівок необхідно звернутись до управління праці та соціального захисту населення, за місцем реєстрації та надати зазначені документи.
8. ПИТАННЯ:
Какой порядок обеспечения санаторно- курортными путевками инвалидов II группы общего заболевания?
ВІДПОВІДЬ:
Согласно Порядку обеспечения санаторно-курортными путевками некоторых категорий граждан органами труда и социальной защиты населения, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 22 февраля 2006 года № 187, путевки в санатории инвалидам выдают согласно медицинским рекомендациям с учетом льгот, предусмотренных в законодательстве для конкретной категории лиц, в порядке очереди по мере поступления путевок.
Закупка и обеспечение путевками осуществляется в пределах средств, предусмотренных в государственном бюджете на текущий год.
Согласно постановлению Кабинета Министров Украины от 7 февраля 2007 года № 150 «Об утверждении Порядка выплаты некоторым категориям инвалидов денежные компенсации вместо санаторно-курортной путевки и стоимости самостоятельного санаторно-курортного лечения» предусмотрена выплата денежной компенсации вместо санаторно-курортной путевки и за самостоятельное санаторно-курортное лечение. Такая компенсация выплачивается инвалидам вследствие общего заболевания, инвалидам детства, лицам, инвалидность которых связана с несчастным случаем на производстве или профессиональным заболеванием, которые состоят на учете в органах труда и социальной защиты населения для обеспечения путевкой и не получили бесплатного санаторно-курортного лечения в течении трех лет пребывания на учете.
Основанием для выплаты денежной компенсации являются такие документы: заявление инвалида о выплате денежной компенсации и медицинская справка по форме 070/о о необходимости обеспечения санаторно-курортным лечением.
Компенсация выплачивается в таких размерах: инвалидам детства и вследствие общего заболевания I и II группы – 75%, инвалидам III группы – 50% от средней стоимости путевки.
Приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 16 февраля 2011 года № 55 «Об установлении средней стоимости санаторно-курортной путевки для выплаты денежной компенсации вместо санаторно-курортной путевки м стоимости самостоятельного санаторно-курортного лечения», согласованным с Министерством финансов Украины и зарегистрированным в Министерстве юстиций Украины 2 марта 2011 года под № 263/19001, в 2011 году установлена средняя стоимость санаторно-курортной путевки для выплаты денежной компенсации вместо санаторно-курортной путевки и стоимости самостоятельного санаторно-курортного лечения в пределах объема бюджетных средств, выделенных согласно Закону «О Государственном бюджете Украины на 2011 год», в сумме 300 грн.
Таким образом, в этом году размер компенсации для инвалидов детства и вследствие общего заболевания І и ІІ группы составляет 225 грн, для инвалидов ІІІ группы – 150 грн.
С 2006 года я получаю пенсию по ІІІ группе инвалидности вследствие общего заболевания. В 2012 году мне исполнится 60 лет. Какой показатель средней заработной платы по стране будет применяться при переходе на пенсию по возрасту?
При переводе с одного вида пенсии на другой по желанию лица может быть учтена заработная плата (доход) за периоды страхового стажа, указанные в части первой ст. 40 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании», с применением показателя средней зарплаты (дохода), который учитывался при назначении (предыдущем перерасчете) предыдущего вида пенсии.
Исключение может быть только в случае, если человек после назначения пенсии по инвалидности продолжал работать и приобрел не менее 24 месяцев страхового стажа после назначения (предыдущего перерасчета) пенсии независимо от перерывов в работе.
При переводе впервые с пенсии по инвалидности на пенсию по возрасту применяется средняя заработная плата (доход), определенная в части второй ст. 40 этого закона для назначения пенсии (в случае обращения после 1 января 2012 года — за три календарных года, предшествующих году обращения за назначением пенсии).
9. ПИТАННЯ:
Яка тривалість відпустки працівника з інвалідністю?
ВІДПОВІДЬ:
Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів. Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно; інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно. (стаття 6, 25 Закону України "Про відпустки")
10. ПИТАННЯ:
Чи може особа з інвалідністю бути зареєстрована у державній службі зайнятості як безробітна?
ВІДПОВІДЬ:
Інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (стаття18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
11. ПИТАННЯ:
Хто встановлює інвалідність?
ВІДПОВІДЬ:
Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. (п. 3-4 Положення про медико-соціальну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 року).